Додаток

САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ

для закладів загальної середньої освіти

Витяг 1

Вимоги до кабінетів інформатики

20. Навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп'ютерами, повинні мати природне та штучне освітлення. Штучне освітлення у приміщеннях повинно здійснюватися системою загального освітлення. Норми освітленості на робочих місцях повинні відповідати вимогам: на екрані – не менш 200 лк; на клавіатурі, робочому столі учня – не менш 400 лк. Забороняється перевищувати рівень освітленості на робочому місці та на екрані ПК більше 600 лк.
21. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.
22. Для виконання практичної частини навчального заняття дозволено обладнувати кожне робоче місце учня персональним комп'ютером форм– фактора десктоп у такому складі: монітор, системний блок, відокремлена клавіатура, відокремлений маніпулятор типу "миша", стіл, стілець (крісло). Дозволяється використання моніторів (екранів) з діагоналлю не менш 38,1 см (15 дюймів).

Вимоги до комп'ютерного обладнання, яким комплектуються навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп'ютерами визначені у Типовому переліку комп'ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно–технічної) освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2017 року N 1440, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за N 55/31507.

Допускається співвідношення сторін відеомонітора (екрана) 3:4 та використання сучасних моделей відеомоніторів (екранів) (рідкокристалічний, плазмовий тощо). Відеомонітор (екран) повинен знаходитись на відстані 1,5 діагоналі екрану від очей учня таким чином, щоб його верхня половина знаходилась на рівні очей учня. Ширина і глибина робочої поверхні робочого столу учня повинна забезпечувати виконання учнем операцій в межах зони досяжності – шириною та глибиною не менше 0,50 м.

У разі відсутності можливості обладнання робочих місць учнів персональними комп'ютерами форм–фактора десктоп допускається використання портативних персональних комп'ютерів (ноутбуків) з діагоналлю відеомоніторів (екранів) не менше 35,56 см (14 дюймів) за умови використання відокремленої клавіатури (учнями 1 – 7 класів) та використання відокремленого маніпулятору типу "миша" (учнями 1 – 11(12) класів), а також обов'язкового чередування практичної та теоретичної частин навчального заняття.

Для проведення лабораторних та практичних робіт (дослідження фізичних, хімічних, біологічних явищ та явищ в географічній оболонці), проєктної діяльності, навчальних занять з робототехніки, військово–польових зборів допускається використання учнями 7 – 11(12) класів персонального комп'ютера форм–фактора планшетний ПК з діагоналлю екранів не менше 25,4 см (10 дюймів).

Протягом навчального заняття, після роботи з комп'ютерною технікою обов'язково повинні виконуватися комплекси вправ для профілактики зорової та статичної втоми. Комплекси вправ з рухової активності та комплекс вправ гімнастики для очей наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.

23. Забороняється використання у закладах освіти як відеомонітори (екрани) пристрої, сконструйовані на телевізійних електронно–променевих трубках.
24. Проводи чи інші провідники, через які подається електричний струм в комп'ютерній техніці, повинні бути надійно ізольовані і механічно захищені з метою запобігання ураження електричним струмом учасників освітнього процесу.
25. Не дозволяється одночасна робота за одним комп'ютером двох і більше учнів незалежно від їх віку.
26. Медичними протипоказаннями до занять учнів з персональною комп'ютерною технікою є: аномалія рефракції, некорегована міопія або гіперметропія, некорегована косоокість, епілепсія.
27. Використання друкувальних та (або) копіювальних пристроїв у навчальних приміщеннях дозволяється при відсутності учнів та по завершенню навчальних занять. Після використання таких пристроїв приміщення необхідно провітрити.

Витяг 2

Вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання

8. При використанні технічних засобів навчання (далі – ТЗН) під час проведення навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин; для учнів 2 – 4 класів – не більше 15 хвилин; для учнів 5 – 7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин; для учнів 10 – 11(12) класів на 1–й годині занять до 30 хвилин, на 2–й годині занять – 20 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10 – 11(12) класів – не більше 25 – 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 – 20 хвилин на другому навчальному занятті.
9. Після занять із застосуванням ТЗН проводяться вправи з рухової активності та вправи гімнастики для очей. Комплекси відповідних вправ наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.

                                     Додаток до листа

КУ „ВЦПРПП”

від 27.08.2021 №01-08/259

Методичні рекомендації щодо викладання  хімії у 2021-2022 навчальному році

«Нова українська школа» поставила перед українським суспільством доволі непросте завдання: сформувати освітній простір, адекватний викликам XXI століття.

Суспільство потребує освічених компетентних громадян з широким кругозором, здатних планувати та реалізовувати свої життєві задуми, критично мислити, самостійно використовувати знання та досвід для розв’язання проблем.

Якісні зміни в освіті залежать насамперед від того, у який спосіб

організовується освітня діяльність, якими методами, прийомами, засобами, у

яких формах відбувається засвоєння навчального матеріалу, а головне, на

яких засадах будуються взаємини між учасниками освітньої діяльності.

Зміст та завдання курсу хімії базової та повної середньої освіти вимагають нових підходів до організації освітнього процесу, спрямованих на формування як ключових так і предметних компетентностей здобувачів освіти і розвитку їх творчого потенціалу.

Найважливіша функція вчителя полягає в його вмінні організувати компетентнісне навчання, бо компетентнісний підхід – це єдиний шлях, що забезпечує поєднання шкільних теоретичних знань з реальним життям. Пріоритетним напрямком у діяльності вчителя хімії стає організація освітнього процесу на засадах ужитковості хімічних знань та розвитку як предметних,  так і  надпредметних компетентностей здобувачів освіти.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», розподіл тижневого навантаження на вивчення предмету «хімія» становить :

У старшій школі розподіл тижневого навантаження буде відбуватися відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»

Інваріантна складова

У 2021/2022 навчальному році  в закладах загальної середньої освіти викладання хімії здійснюватиметься за навчальними програмами що схвалені у попередні роки: 

7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7–9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 No 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC) ;

8–9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 No 983. Програму розміщено на офіційному вебсайті МОН України (https://goo.gl/GDh9gC) .

10–11 класи:

- Рівень стандарту Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 No 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті МОН України (https://goo.gl/fwh2BR) ;

- Профільний рівень. Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 No 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті МОН України (https://goo.gl/fwh2BR) .

Слід зазначити, що програми не містять чіткого погодинного розподілу. Вчитель самостійно вирішує питання погодинної розбивки програми керуючись власним досвідом та особливостями реальних умов. Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми так, щоб не порушувалася логіка його викладу

Програми Всеукраїнського експерименту щодо впровадження в закладах

загальної середньої освіти інтегрованого курсу «Природничі науки»:

- «Природничі науки» (інтегрований курс). Навчальна програма для закла-

дів загальної середньої освіти 10-11 класів гуманітарного профілю (проект

1 авторського колективу: Інна Дьоміна,Віктор Задоянний, Сергій Костик);

- «Природничі науки» (інтегрований курс). Навчальна програма для закла-

дів загальної середньої освіти 10-11класів (проект 2 авторського колективу

під керівництвом Засєкіної Т. М.);

- «Природничі науки» (інтегрований курс). Навчальна програма для закладів

загальної середньої освіти 10-11 класів (проект 3 авторського колективу: Дмитро Шабанов, Олександр Козленко);

- «Природничі науки» (інтегрований курс). Навчальна програма для закла-

дів загальної середньої освіти 10-11класів (проект 4 авторського колективу

під керівництвом Ільченко В.Р.).

При виборі програм інтегрованого курсу слід звертати увагу на наявність навчально-методичного забезпечення до них.

 Варіативна складова

Варіативна складова частина навчальних планів до типових освітніх

програм може використовуватись як окремо, так і на підсилення предметів інваріантної складової частини. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої

теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно й фіксується в календарно-тематичному плані, який погоджується керівником освітнього закладу чи його заступником. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб мають змогу лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження  системи курсів за вибором та факультативів за рахунок варіативного компоненту змісту освіти які доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмету. Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, у якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі мають змогу, ураховуючи кількість годин, виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, регіональну мотивацію та потребу, можливості навчально-матеріальної бази закладу освіти обирати окремі розділи запропонованих програм та можуть вивчати їх як самостійні курси за вибором. Навчальніпрограми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна  використовувати для викладання курсів за вибором.

Звертаємо увагу,  що в освітньому процесі заклади загальної середньої освіти

можуть використовувати лише програми та навчальну літературу, що має відповідний гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.

-Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit#gid=337295027)

-Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1n3m7_9EpTFFiBc9nY66NA7bap5ToWcLsPdPFzGeyXvw/edit#gid=1013550132)

-Перелік навчальної літератури, рекомендованої МОН України для використання у спеціальних закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Z8bhjntbM7fSrR8kTLU2hzFZaD58voO7g5VwI1qZSgQ/edit#gid=1744497099)

Електронні версії підручників з хімії для закладів загальної середньої освіти розміщені в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»

( https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi-pidruchnikiv/ ).

Оскільки значну частину навчального часу 2020-2021н.р. заклади освіти працювали дистанційно – доцільно  початок 2021−2022 навчального року розпочати з «коригуючого навчання». А виходячи з результатів, планувати роботу(колективну або індивідуальну) щодо повторення окремих тем,систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість коригування  кожен учитель визначає самостійно. Оптимальним буде варіант складання учнями узагальнюючих опорних конспектів, інфограм чи інших візуальних образів, що сприятиме установленню причинно-наслідкових зв’язків між темами. По завершенню коригування можлива необхідність внесення змін до календарно-тематичного планування та якнайшвидше перейти до опанування програмового матеріалу відповідного класу.

         Освітній процес має вибудовуватися на компетентнісному підході, що передбачає формування ключових і предметних компетентностей відповідно до навчальної програми. Це варто передбачити складаючи календарно-тематичне планування.

На основі навчальної програми предмету(інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у

довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних

джерел тощо. При цьому формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів і поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

Під час розроблення календарно-тематичного та  поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, (набуття, формування чи розвиток) визначених умінь, навичок, ставлень, цінностей, зазначених у розділі «Очікувані результати навчання». Передбачити використання методик, які дозволять учням самостійно здобувати знання під час навчальної діяльності; формувати вміння їх застосовувати в різних ситуаціях, генерувати та продукувати ідеї; висловлювати власну точку зору щодо певних процесів чи явищ тощо;  формувати в учнів дослідницькі вміння та навички щодо постановки проблеми, формулювання гіпотези, планування експерименту, пошуку методик дослідження, реалізації експерименту, роботи з хімічним і вимірювальним обладнанням, обробки результатів і формулювання висновків. При плануванні слід враховувати також  послідовність розгортання змісту в підручнику.

Доцільно в календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах можливого дистанційного навчання.

У разі переходу освітнього процесу у дистанційний формат рекомендується використовувати власний досвід та надані методичні рекомендації, розміщені на сайті МОН України.

Реалізація практичної складової курсу хімії

Головним інструментом пізнання в хімії є діяльність та спостереження. Вважаємо неприпустимою ситуацію коли весь демонстраційний експеримент, лабораторні досліди та практичні роботи виконуються віртуально, за відеорядом.  У разі відсутності умов чи певного реактиву вчитель може замінити дослід на подібний, але більш доступний. Але головною умовою формування та розвитку предметних компетентностей є діяльнісний підхід. Учень має самотійно( малими групами) долучатися до виконання навчального хімічного експерименту. Навіть в умовах дистанційного навчання це можна реалізувати через домашній учнівський експеримент з використанням засобів побутової хімії, продуктів харчування та доступних в аптечній мережі розчинів. Головним акцентом у такому випадку є забезпечення дотримання правил БЖД та збереження здоров’я дитини. Звертаємо увагу, що домашній експеримент відбувається під наглядом батьків! Всі реагенти для виконання домашнього експерименту пропонує вчитель з наголосом на правила та техніку виконання експерименту.

Практичні роботи оцінюються всі, лабораторні досліди та домашній

експеримент – вибірково, на розсуд учителя. Під час уроку вчитель має змогу

застосовувати 3D-моделювання або віртуальне експериментування,

використовувати YouTube (практично всі демонстраційні та лабораторні досліди, передбачені навчальними програмами з хімії, розміщені на цьому ресурсі у вигляді коротких відео-фрагментів з голосовим супроводом). 

             Компетентнісна спрямованість шкільної хімічної освіти потребує застосування дослідів ужиткового характеру. Тому вчитель під час планування експериментів для уроку має надавати перевагу тим, які можуть бути застосовані в повсякденному житті. Завдяки вжитковому експерименту можна сформувати в учнів свідоме ставлення до свого життя й здоров’я як до найвищої цінності; виховати освічену, моральну особистість, зорієнтовану на здоровий спосіб життя.

Важливою формою роботи у діяльнісному підході є і виконання учнівських навчальних проектів. Упродовж року учень обов’язково повинен виконати один навчальний проєкт (індивідуально чи в групі) або за бажанням узяти участь у кількох проєктах. Для ефективної організації роботи учнів над проєктом учителю необхідно завчасно, на початку теми, у якій плануються проєкти ознайомити учнів з темами навчальних проектів, зазначити строки виконання проекту та можливу дату захисту, запропонувати план роботи, сприяти визначенню мети та завдань проекту, поінформувати про критерії оцінювання та обов’язкові елементи проекту. Захисту проектів можна присвятити окреме заняття чи частину уроку, якщо тема і зміст проекту логічно вписується в зміст та макроструктуру уроку. Орієнтовні теми проєктів наведено в навчальних програмах. Однак учням можна запропонувати подібну за освітнім змістом тему, що є актуальнішою та доступнішою в регіоні.

У реалізації вищеописаного необхідно ширше опиратися на застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових лабораторно-вимірювальних комплексів тощо, що сприятимуть активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої самостійності в опануванні знань та дозволять формувати інформаційно-цифрову компетентність. Це сприятиме  формуванню двох важливих складових:  медіаграмотності та впровадженню елементів  STEМ-освіти.  Посібник «Медіаграмотність на заняттях з хімії» авт. Григорович О. В. (https://bit.ly/36PjEHR) допоможе вчителю в реалізації першої складової. У навчальному виданні містяться  короткі теоретичні відомості про різні аспекти медіаграмотності, завдання та наведено теми уроків, під час яких доцільно використати цей матеріал. Друга складова  реалізує Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), зміст якої спрямований на формування критичного, логічного та математичного мислення, розуміння природи й сучасних технологій.

Оновлення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів хімії має

відбуватися відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від

29.04.2020 No 574 «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та

обладнання для навчальних кабінетів і STEМ-лабораторій»(https://bit.ly/3zjnQvF) .

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії залишається поточне,

тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. Контрольна робота проводиться один раз на семестр, дві – на рік. Відпрацювання учнем пропущених контрольних робіт є недоцільним (лист МОН 1/9-580 від 21.08.2010 р.). Важливо приділити увагу поточному формувальному оцінюванню, наданню учням зрозумілого, доброзичливого й своєчасного зворотного зв’язку. Створювати умови для формування в учнів умінь аналізувати власну навчальну діяльність, а також для самооцінювання та

взаємооцінювання.

Організація освітнього процесу має реалізуватися також з урахуванням результатів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. За його результатамим було вказано на необхідність поліпшення читацької, математичної і природничо-наукової грамотності учнів. Національною академією педагогічних наук України, з метою підготовки до пілотного етапу міжнародного порівняльного дослідження якості освіти PISA-2022, у якому Україна буде брати участь удруге, підготовлені методичні рекомендації.

З 1 жовтня 2019 року стандарт ДСТУ 2439-94 замінено на Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи» [Чинний від 01.10.2019]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2019. 12 с. У новому стандарті ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи» повернуто більшість українських традиційних назв хімічних елементів та правило написання назв елементів з маленької літери. У новому стандарті також указано, що «назви хімічних елементів і простих речовин згідно з рекомендаціями IUPAC є однаковими, крім випадків, якщо проста речовина утворює алотропи з назвами, що стали традиційними, наприклад: кисень, озон; вуглець, графіт, алмаз і карбін.

Звертаємо увагу педагогів, що у 2021-2022н.р. відновлюють роботу турнір юних хіміків та учнівські олімпіади. Детально можна ознайомитись на відповідних сайтах

http://tyc.com.ua/uk

www.vpd.inhost.com.ua

https://www.facebook.com/pg/UkrChemOlimp/posts/

                                     Додаток до листа

КУ „ВЦПРПП”

від 26.08.2021 №01-08/255

Методичні рекомендації щодо викладання математики у 2021-2022 навчальному році

На сучасному етапі шкільна математична освіта має бути спрямованою на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання математики, формування і застосування предметних та ключових компетентностей, визначених державним стандартом.

Головним завданням є формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями, для успішної освітньої та подальшої діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі, розвиток логічного мислення, розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті, вироблення стійких механізмів самонавчання, самовиховання і саморозвитку.

Нормативно-методичне забезпечення викладання математики

У 2021–2022 навчальному році вивчення математики здійснюватиметься за такими програмами:

1. у 5–9 класах – «Математика. 5–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів», затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni- programi-5-9-klas-2017.html);
2. у 8–9   класах   із   поглибленим   вивченням   математики   –

«Навчальна програма для поглибленого вивчення математики у 8–9 класах загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 (авт.: М. І. Бурда, М. Ф. Городній, Д. А. Номіровський, А. В. Паньков,Н. А. Тарасенкова,  М. В. Чемерис,    В. О. Швець,       М. С. Якір) (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9- klas/matematika-algebra-geometriya.pdf);

3. у 10–11 класах – за навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства від  23.10.2017 № 1407

(https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni- programi-dlya-10-11-klasiv).

Ознайомитись із програмами можна на сайті Міністерства освіти і науки України. Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу. Навчальні програми укладено на компетентнісній основі. Акцент зроблено на формування практичних навичок для подальшого їх застосування у реальному житті. Навчання математики в основній та старшій школі спрямовано на формування предметної математичної компетентності, сутнісний опис якої подано у розділі «Очікувані результати навчально­пізнавальної діяльності» програми. Крім того, навчання математики має зробити певний внесок у формування ключових компетентностей.

Також значна увага приділяється вивченню наскрізних ліній, а саме:«Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність»,«Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».

Безперечно основним засобом імплементації наскрізних ліній у математику є вибір задач. Також це можливо за рахунок виконання навчальних проєктів, під час виконання яких учні повинні працювати групами, розділяти ролі, вчитись взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію, презентувати власні напрацювання на загал.

З особливостями вивчення математики у 5 – 11 класах за діючими навчальними програмами можна ознайомитися в методичних рекомендаціях МОН України попередніх років.

Програмне забезпечення варіативної складової. З метою створення необхідних умов для більш повної реалізації освітньої, розвивальної та виховної складових навчання математики, врахування інтересів, здібностей, потреб та можливостей учнів рекомендуємо використовувати потенціал варіативної складової навчального плану, яка передбачає проведення курсів за вибором та факультативів.

Навчальні програми, орієнтовне календарно­ тематичне планування та методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірниках:

1. Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах) / Упор. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна.
2. Логіка. Програма факультативного курсу для 5 – 9 класів. Автори: Буковська О. І., Васильєва Д. В. (2020р.)
3. Навчальна програма курсу за вибором «Логіка» (авт..Митник О.Я.)
4. Навчальна програма «Математика» для учнів 5-7 класів закладів загальної середньої освіти з класами з поглибленим вивченням математики (автор Харік О.Ю.).

Нагадуємо, що в освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково­ методичної ради Міністерства освіти і науки України. З переліком навчальної літератури, який постійно оновлюється, можна ознайомитися на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Основними видами класних і домашніх письмових робіт із природничо- математичних дисциплін є:

• розв’язування задач і вправ;
• складання таблиць, схем тощо;
• виконання проєктів;
• самостійні та контрольні роботи.

Залежно від видів письмових робіт виділяються зошити, які зберігаються в класі, та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських зошитів визначається вчителем.

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються в закладі загальної середньої освіти протягом навчального року.

При перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк, охайність та форма запису не є предметом оцінювання.

Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються:

у 5–6-х класах – не рідше ніж один раз на два тижні;

у 7–11-х класах – не рідше ніж один раз на місяць.

Оцінка за ведення зошитів виставляється у класний журнал, але не враховується при виведенні тематичної.

Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що окреслюють очікувані результати навчально­пізнавальної діяльності учнів.

Учні з самого початку навчання повинні знати, яких результатів їм потрібно досягти, і що від них очікують. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості власних знань і умінь.

Основними видами оцінювання з математики є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів його опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу.

Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок.

Більш детальну інформацію щодо ведення та перевірки зошитів з математики в навчальних закладах містять методичні рекомендації, які надруковані журналі «Математика в школах України», №22­24. 2016 р. та «Інструктивно­методичних рекомендаціях щодо вивчення математики у 2017­ 2018 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах».

Особливу увагу вчителів математики звертаємо на об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів, зміни у підходах до оцінювання у системі загальної середньої освіти та вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів, які запропоновані у додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 03.07.2018 р. № 1/9­415, у якому вміщені «Методичні рекомендації щодо викладання математики у 2018­2019 навчальному році».

У 10-11 класах, що вивчають математику на рівні стандарт, семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеню передбачене оцінювання учнів 10­11­х класів з математики. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебра і початки аналізу та геометрія) та здійснюється округлення до цілого числа. (Наприклад, учень/учениця має семестрові оцінки 8 з алгебри і початків аналізу і 9 з геометрії. Тоді середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9. Отже, семестрова оцінка з математики – 9). Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до класного журналу на сторінку з алгебри і початків аналізу в колонку з надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на сторінку зведеного обліку.

Семестрова   оцінка    може    підлягати    коригуванню    відповідно    до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5­11(12)­х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 року № 496. Коригована семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне скоригованих семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа за наведеним прикладом. Виставляється коригована семестрова оцінка з математики на сторінку з алгебри і початків аналізу.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок з математики. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика».

Підготовка до ЗНО

Зміст сертифікаційної роботи з математики визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з математики, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

Рекомендуємо для підготовки учнів використовувати матеріали Всеукраїнського центру якості освіти, завдання ЗНО з математики попередніх років.

Календарно-тематичне планування

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно­ тематичних планів та поурочних планів­конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Під час розроблення календарно­тематичного та системи поурочного планування вчителю/вчительці необхідно самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

У зв’язку епідеміологічною ситуацією у світі та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширення вірусних хвороб під час календарно­тематичного планування важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину. Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (упорядник І. Коберник), розробленими за підтримки МОН України.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, уроки ­ семінари, конференції, форуми, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео­уроки, прес­конференції тощо.

Цифрові інструменти вчителя математики. Сучасні інформаційні технології суттєво впливають на ефективність проведення уроків математики, надають можливість удосконалювати організацію уроку, діагностувати рівень сформованості знань та вмінь, активізувати пізнавальну діяльність учнів, поглиблювати знання.

Доцільно у процесі навчання математики використовувати GeoGebra – педагогічний програмний продукт, який поєднує динамічну геометрію, алгебру, математичний аналіз і статистику. За допомогою GeoGebra можна швидко створювати високоякісні графічні зображення математичних об’єктів (графіки функцій, графіки рівнянь, геометричні фігури, формули тощо) і потім їх зберігати у файлах графічних форматів (png; svg) або експортувати до буфера обміну. Після цього отримані рисунки можна використовувати для створення друкованих дидактичних матеріалів, мультимедійних презентацій навчального призначення тощо.

Засвоєнню математики допоможуть віртуальні середовища (цифрові інструменти для вчителя):

Matific ­ безкоштовний ресурс для вивчення математики в ігровій формі для учнів 1­6 класів. Учні можуть вирішувати задачі, проходити тести, досліджувати математичні концепції та прийоми. Matific дозволяє відстежувати успіхи всіх учнів через звіти в реальному часі (для цього потрібно заповнити форму).

Математика на Khan Academy ­ українська версія навчальних відео популярної освітньої платформи Khan Academy. Тут можна знайти уроки з геометрії, тригонометрії та алгебри.

У класі ­ безкоштовні відеоуроки з математики від 5 до 11 класу (алгебра, геометрія і стереометрія). Формат навчання максимально наближений до реального: вчитель пояснює теми біля дошки.

Формула - сайт, де можна почитати теорію з арифметики, алгебри, геометрії і тригонометрії, подивитися анімовані графіки і перевірити себе за допомогою онлайн­калькуляторів. До уроків прикріплені документи із завданнями (разом із відповідями).

Quizlet полегшує педагогам процес створення навчальних посібників для школярів, особливо різних карток, які допомагають легко запам’ятати важливу інформацію.

Google Education: Google пропонує цілий ряд цікавих ресурсів, що стосуються освітніх технологій для вчителів, в тому числі електронну пошту і сумісні з нею додатки, відео, плани уроків, професійний розвиток і навіть освітні гранти.

Рекомендуємо використовувати в роботі матеріали вебсайта  PISA, зокрема,

«10 запитань від учителів математики і як PISA може допомогти відповісти на них».

У 2022 році в Україна вдруге долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA. PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів. У кожному циклі даного дослідження обирається провідна галузь (математика, читання або природничі науки). Це дозволяє детальніше вивчити питання про навчальні досягнення учнів. Провідна галузь дослідження у циклі 2018 року — читання, 2022 – математика.

Тобто головна увага буде приділятися математичній грамотності – здатності особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, наданні добре обґрунтованих суджень, умінні використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.

Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні     –     розміщено      на      офіційному      сайті      Програми      в Україні: pisa.testportal.gov.ua.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 960­ р. схвалено Концепцію розвитку природничо­математичної освіти (STEM­ освіти), в якій зазначено, що розвиток національної економіки, зокрема виробництво «цифрових» продуктів, ставить перед сферою освіти завдання щодо генерування нових ідей і знань, створення нових технологій, розв’язання проблем, що можливо досягнути шляхом впровадження проблемного навчання, створення на заняттях проблемних ситуацій для самостійного здобуття необхідних знань у процесі їх вирішення.

Природничо­математична освіта (STEM­освіта) повинна стати одним з пріоритетів розвитку сфери освіти, складовою частиною державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства.

З метою STEM­підходу навчання математики і розвитку дослідницьких навичок у 5­6 класах можна використати робочий зошит з математики для учнів «Я дослідник» (автор Васильєва Д.В.). Навчальні завдання зошита орієнтовані на формування в учнів навичок самостійної роботи з різними джерелами інформації, оформляти результати спостережень у письмовому вигляді, формулювати думку, проводити самоаналіз, здійснювати самоконтроль і самооцінку.

Також рекомендується ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо розвитку STEM – освіти в закладах загальної середньої освіти та позашкільної освіти у 2021/2022  навчальному році  лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 11.08.2021 №22.1/10-1775.

Рекомендуємо залучати учнів до інтелектуальних змагань всеукраїнського та міжнародного рівнів, серед яких Всеукраїнська учнівська олімпіада з математики, Інтернет­олімпіади з математики, Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру».

    Додаток до листа

КУ „ВЦПРПП”

від 27.08.2021 №01-08/256

Інструктивно-методичні рекомендації

щодо викладання біології, біології і екології та інтегрованого курсу «Природничі науки» в 2021/2022 навчальному році

У 2021/2022 навчальному році навчання біології, біології і екології та інтегрованого курсу «Природничі науки» в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

Біологія

6-9 класи:

Навчальна програма з біології для 6­9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna­serednya­ osvita/navchalni­programi/navchalni­programi­5­9­klas

Як відомо, програму було затверджено в червні 2017 року, чому передувало її громадське обговорення. Внаслідок чого

• було розширено пояснювальну записку;
• передбачувані результати навчання з метою кращого усвідомлення вчителем кінцевої мети навчальної діяльності розміщено перед початком змістової частини, а не (як було в попередній програмі) - в кінці;  
• основна таблиця структурована, виділені терміни, якими учень оперуватиме після вивчення теми. Кількість цих термінів складає близько 0,6 на урок, що є цілком посильним для засвоєння школярами;
• у межах кожної теми виділено до 40 % навчального матеріалу в опційне навчання, що дозволяє вчителю обирати з опцій ті теми, які є найбільш доцільними у конкретних умовах закладу, враховуючи рівень підготовленості класу, матеріально­технічне забезпечення школи тощо.

8 -9 класи з поглибленим вивченням біології:

Навчальна програма з біології для 8­9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983.

Режим доступу: https://goo.gl/GDh9gC

Біологія і екологія:

10-11 класи - Програма з біології і екології для 10­11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna­serednya­osvita/navchalni­ programi/navchalni­programi­dlya­10­11­klasiv

10-11 класи - Навчальна програма з біології і екології для 10­11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: профільний рівень, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna­serednya­ osvita/navchalni­programi/navchalni­programi­dlya­10­11­klasiv

Розподіл годин у всіх програмах є орієнтовним. Такий підхід дає можливість учителю для творчої реалізації змісту: обирати більш доцільнішу на його розсуд послідовність розкриття навчального матеріалу в межах одного навчального року (але так, щоб не порушувалась логіка викладу), змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених для вивчення тем (розділів), здійснювати планування та використання резервних годин, до прикладу, для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів, проведення шкільних екскурсій (для проведення останніх можна використовувати, також, час, відведений для навчальної практики), добирати об’єкти та використовувати для вивчення приклади з рідної місцевості.

Зміст чинних навчальних програм «Біологія» (6-9 класи) та «Біологія і екологія» (10-11 класи) відображає підходи, визначені в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти (2011 р.), Концепції Нової української школи (2016 р.), Концепції екологічної освіти України (2001 р.), а саме:

• оптимізація навчального, психологічного та фізичного навантаження учнів за рахунок скорочення описового, складного для засвоєння матеріалу, що не має світоглядного значення,
• перенесення складних теоретичних понять з основної школи в старшу;
• реалізація діяльнісного й компетентнісного підходів, що дозволяє акцентувати увагу педагогів на формуванні конкурентноздатної, всебічно розвиненої особистості учня за рахунок включення в зміст біологічної освіти певних способів діяльності та розвитку ключових компетентностей;
• екологізація змісту всіх розділів біології;
• запровадженні дослідницького підходу та проєктних технологій, як основного інструмента формування природничо-наукової компетентності;
• закладення можливостей щодо формування інформаційної компетенції: як предметної (вміння знаходити, структурувати інформацію, перетворювати її з однієї форми в іншу), так і комунікаційної (здатність встановлювати та підтримувати контакти, для успішної орієнтації на сучасному ринку праці);
• посилення практико- та особістісно-орієнтованого напряму змісту біологічної освіти й виховного потенціалу за рахунок включення відомостей прикладного характеру.
• передбачення (на рівні стандарту) засвоєння знань про живу природу як цілісну систему, що має відповідні рівні організації (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний) з притаманними їм ознаками життя; застосовування узагальненого підходу для пояснення процесів життєдіяльності, розуміння біологічної картини світу, формування екологічної, генетичної та гігієнічної грамотності, оцінювання ролі знань з біології для сталого розвитку.

Методичні рекомендації щодо викладання біології, біології і екології в 6-11 класах містяться в інструктивно-методичних листах Міністерства освіти і науки України щодо вивчення біології у 2014/2015, 2015/2016, 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 та 2019/2020 навчальних роках.

Відповідно до нормативних документів, що регламентують шкільний освітній процес із біології та екології, практична складова забезпечується проведенням лабораторних досліджень, лабораторних і практичних робіт, дослідницького практикуму, міні-проєктів, демонстрацій, екскурсій.

Лабораторні дослідження виконуються за запропонованими вчителем формами та прийомами їх виконання й оформлення результатів, де враховуюся вимоги програми, вікові особливості, рівень сформованості навчальних умінь школярів, можливості матеріально-технічного забезпечення закладу... Їх виконання фіксується в класному журналі на сторінці «Зміст уроку», не оцінюється.

Практичні роботи виконуються з метою перевірки обсягу знань, де учні демонструють практичні уміння роботи з натуральними об’єктами, мікроскопом, лабораторним обладнанням; розв’язування різних біологічних задач, тощо. На виконання практичної роботи виділяється окремий урок. По завершенні здійснюється оформлення звіту та підведення підсумків. Практичні роботи є обов’язковими до оцінювання.

Лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу, вміненя застосувати отримані знання на практиці. Підлягають фронтальному оцінюванню.

Дослідницький практикум являє собою самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час, метою якого є вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності в процесі розв'язування пізнавальних завдань.

Мініпроєкти дослідницького спрямування мають на меті стимулювання пізнавальної діяльності учнів. Кожен учень упродовж навчального року повинен взяти участь хоча б в одному навчальному проєкті. Тематику  у 6­7 класах учитель може вибирати самостійно.

         Дотримання правил безпеки життєдіяльності є обовʼязковим при проведенні занять із біології та передбачає здійсненняя інструктажів:

Програми факультативів і курсів за вибором із біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання в закладах загальної середньої освіти:

7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів із біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2019. – 246 с. Звертаємо увагу, що у 2019 році дію грифа на зазначений збірник програм було продовжено без внесення змін у перелік і зміст програм. Тому в навчальному процесі може використовуватись збірник програм 2009, 2014, 2019 років видання.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів, як і кількість годин та клас, у якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин, виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази навчального закладу. Окремі розділи запропонованих у збірнику програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

Природничі науки (інтегрований експериментальний курс):

10-11 класи - Програми затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407:

• Проєкт 1 ­ «Природничі науки» для 10­11 класів гуманітарного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. Інтегрований курс (авт. Дьоміна І. О., Задоянний В. А., Костик С. І.);
• Проєкт 2 ­ «Природничі науки» 10­11 клас. Інтегрований курс (авт. Засєкіна Т. М., Буняк М. М., Бухтіяров В. К., Григорович О. В., Капіруліна С. Л., Козленко О. Г., Нюкало Т. Г., Семененко І. Б., Сокол Т. К., Шабанов Д. А., Шагієва Р. Р.);
• Проєкт 3 - «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери» для 10­11 класів  (авт. Шабанов Д.А., Козленко О. Г.);
• Проєкт 4 ­ «Природознавство» 10­11 класи (авт. Ільченко В. Р., Булава Л. М., Гринюк О. С., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Коваленко В. С., Ляшенко А. Х.).

Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna­serednya­ osvita/navchalni­programi/navchalni­programi­dlya­10­11­klasiv

На вивчення цього курсу навчальним планом Типової освітньої програми передбачено 4 години на тиждень. Викладати курс можуть вчителі фізики, біології, хімії, географії. Передбачено викладання всього курсу одним учителем.

Усі програми інтегрованого курсу «Природничі науки» визначають природничу освіту, як елемент культури кожної людини, сприяють усвідомленню практичного застосування досягнень природничих наук, їх ролі в розвитку цивілізації. Серед переваг цього курсу розробники називають формування в учнів цілісної картинки світу, а також спрямованість на розуміння проблем, з якими стикається кожна людина (наприклад, чому щеплення ‒ це нешкідливо).

Навчання за ними НЕ потребує супер-обладнання. Для дослідів можна використовувати підручні матеріали. Наприклад, для виконання окремих лабораторних робіт потрібні картон, ножиці й олівці.

Важливою є наявність завдань творчого характеру на візуалізацію процесів, побудову моделей, діаграм, таблиць, ментальних карт тощо, завдань для організації групової та проектної діяльності, для забезпечення різних організаційних форм на уроці (дебатів, круглих столів, ділових ігор), та різних методів і технологій навчання (перевернутий клас, BYOD (метод навчання, при якому на заняттях активно залучаються смартфони, ноутбуки, планшети з використанням інтернет-ресурсів), кейс-технології, технології створення кластерів, ментальних карт та багато чого іншого.

Заклад освіти обирає на свій розсуд будь­який варіант програми, враховуючи, що пропоновані програми реалізовують мінімальні вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, і рекомендовані учням, для яких природничі предмети не є профільними. Проте, ця умова не обмежує бажання і можливості учнів складати ЗНО з біології, фізики, хімії чи географії за умови їхньої самостійної підготовки. У такому разі, результати ЗНО з предметів фізика, хімія, біологія, географія, зараховуються учням як державна підсумкова атестація.

Розподіл годин у програмах є орієнтовним. Учитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, в тому числі змінювати порядок вивчення розділів, тем.

Календарно-тематичне планування.

На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст і оформлення календарно-тематичних і поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області є неприпустимим.

Оцінювання:

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі й за лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми. З метою об’єктивного семестрового оцінювання, яке здійснюється на  підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень із різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), тематична контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення семестрової контрольної роботи з біології в кінці семестру.

Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не передбачено. Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання й орієнтуватися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. У практику біологічної освіти, на противагу тестовим вправам закритого типу рекомендується введення завдань відкритого типу, які вимагають не лише короткої відповіді, але й пояснення, обґрунтування та висловлення власних суджень, і спрямовані скоріше на роздуми й використання знань, ніж на просто виклад фактичного матеріалу. Тобто, обов’язковим елементом тематичного контролю знань мають бути завдання з короткою та розгорнутою відповіддю. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт є недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється.

Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.

Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.

Сучасним учителям біології необхідно запроваджувати в практику  педагогічні технології, які дозволяють ефективно реалізовувати вимоги Концепції НУШ: технології критичного мислення, проблемно-діалогічного навчання, проєктні технології тощо. Безперечною вимогою часу є освоєння комп’ютерних технологій, можливостей цифрових лабораторій (цифрових вимірювальних комплексів), що не тільки дозволяє інтенсифікувати діяльність вчителя та учня, а й виділити суттєві ознаки біологічних об’єктів, явищ, урізноманітнити контроль навчальних досягнень.

Варто наголосити й на особливій ролі предмета «Біологія»/«Біологія і екологія» у формуванні здоров’язбережувальної компетентності, як необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я, оволодіння знаннями про здоров’я, методи його формування, збереження та зміцнення, усвідомлення залежності процесів життєдіяльності та здоров’я людини від природних і соціальних факторів, формування готовності учнів використовувати набуті знання, уміння й способи діяльності в реальному житті для розв’язання практичних завдань.

Незалежно від форми навчання (традиційна, змішана чи дистанційна) вчителю біології стане у нагоді перелік найбільш відвідуваних онлайн-ресурсів із готовими дидактичними матеріалами, інтерактивними симуляціями, демонстраційними відео, відеоуроками, добірками тестових завдань, розробками уроків, 3D-моделями з різних напрямків біології; методичні поради щодо використання онлайн-ресурсів очно та дистанційно; огляд ключових теоретичних понять, та ін.:

1. Підготовка до ЗНО (та ДПА):

• «Автостопом по біології»: https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:EdEra-Osvitoria+BIO+1/about .
• База тестів ЗНО за різні роки: https://zno.osvita.ua/biology/ .
• Курси та тести до ЗНО: https://besmart.study/.
• Бази тестових завдань:

https://www.classtime.com/sessions/welcome ;

https://naurok.com.ua/test ;

https://vseosvita.ua/test ;

• Шаламов Р., "Якісна підготовка до ЗНО з біології":

https://youtu.be/2iBDKSsax2M .

2. Платформа дистанційного навчання «Мій клас» (дидактичні матеріали до уроків 6-9 класів з тестами): https://miyklas.com.ua/p/biologiya .

3. Моделі 3D:

• про тварин: https://sketchfab.com/search?category=animals-pets&q=education&sort_by=-relevance&type=models ;
• про людське тіло (15 відео з 3D анімаціями та поясненнями): https://www.zygotebody.com/;

https://play.google.com/store/apps/details?id=net.imaios.eanatomy .

4. «Асоціація вчителів біології»: http://biology.civicua.org/arhiv_hystory.html .
5. Український біологічний сайт: http://biology.org.ua/ .

6. Інститут біології та медицини. Школярам:

https://biology.univ.kiev.ua/for-schoolchildren.html .

7. Інтерактивні лабораторні роботи та симуляції:

• https://phet.colorado.edu/uk/simulations/filter?subjects=biology&sort=alpha&view=grid ;
• https://www.explorelearning.com/index.cfm?method=cResource.dspResourceExplorer&browse=Science/Grade+9-12/Biology .

8. База звуків:

https://freesound.org/search/?q=cat .

9. Ютубканал «Цікава біологія»:

• база макрофографій: http://macroclub.ru/gallery/ ;
• інтерактивна бібліотека з цитології, мікробіології, імунології, генетики «Клетки живы»: https://www.cellsalive.com/ .

10. Мобільні додатки з доповненою реальністю: https://play.google.com/store/search?q=ar%20animals&c=apps .

11. Відеоролики (анімаційні):

http://www.sumanasinc.com/webcontent/animation.htmlпо .

12. Біологічний експеримент: https://www.explorelearning.com/index.cfm?method=cresource.dspresourceexplorer&browse=science/grade+9-12/biology .

13. Фото (якісні) тварин: https://search.macaulaylibrary.org/catalog?searchfield=animals .

14. Біологічні процеси (відео) (медична анімація та наукові ЗМІ): https://xvivo.com/ .

15. Різнотипні вправи, які можна створювати самостійно або знаходити в бібліотеці: https://learningapps.org/index.php?overview&s&category=0&tool ;

16. Міжнародна природнича гра «Геліантус». Завдання та відповіді: http://www.helianthus.com.ua/tasks.

17. Бібліотека Маколея (слайди з озвучкою та інтерактивними вправами –

https://umity.in.ua/mc/entry/112397/?fbclid=iwar3bp22yo5iolq8b5l8y7lpya74ngj80ltbkym34yn_s0btvsf_gltz6pxi

        Сучасні вчителі мають дедалі більшу потребу в створенні власних дидактичних матеріалів. Сьогодні існує безліч онлайн-сервісів, які можуть допомогти їм у цьому. Найбільш популярні з них представлено у добірці:

• https://flippity.net/:

• створення інтерактивних вправ різного типу для використання онлайн або роздрукування на папері за допомогою таблиць Google.

• https://learningapps.org/

• безкоштовний сервіс для підтримки процесу викладання або самостійного навчання з допомогою інтерактивних модулів, де користувачі можуть використовувати наявні модулі, модифікувати їх та створювати нові з використанням запропонованого конструктора та шаблонів.

• https://timeline.knightlab.com/

• створення інтерактивної стрічки часу за допомогою таблиць Google.

• https://infogram.com/

• створення інфографіки на основі шаблонів.

• https://www.ilovepdf.com/uk

• будь-які маніпуляції з файлами PDF.

• https://www.tinytap.it/

• створення інтерактивних вправ різного типу з озвученням.

• https://sumo.app/paint/en

• графічний онлайн-редактор.

• https://sway.office.com/

• створення веб-сторінок з текстом, фото, відео (альтернатива презентаціям).

• http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator

• генератор ребусів.

Для вчителів, які потребують допомоги в організації дистанційного навчання, збереженні балансу теорії та практики, різних типів завдань і захоплення учнів до навчання, на сторінці сайту “Нова українська школа” розташовані рекомендації «Як технічно організувати дистанційне навчання – покрокова інструкція» (https://youtu.be/f3PtgVbpCT8).

                                     Додаток до листа

КУ „ВЦПРПП”

від 26.08.2021 №01-08/254

          Методичні рекомендації щодо організації освітнього

            процесу з   географії у 2021/2022 навчальному році

                  Нестримний розвиток інформаційних технологій, особливо в області мультимедіа, віртуальної реальності і глобальних мереж, створили умови для радикальних перетворень з погляду методів, інформаційного змісту, освітнього простору, які переживає сучасна глобальна освітня система, започаткували інноваційні перетворення в національній освіті, пов’язані з компетентнісно орієнтованим підходом до навчання – що заснований на оволодінні засобами безперервного самостійного набуття нових знань, який розвиває здібності та уміння адаптуватися до складних, швидкоплинних і непередбачених ситуацій.

          Трансформація освітнього процесу з позицій компетентнісного підходу, полягає в забезпеченні особистісної спрямованості процесу навчання, яка реалізується через різноманітні форми проведення уроків, мотивацію і диференціацію процесу навчання, а також надає змогу розробити алгоритми формування елементів предметно­географічних компетентностей учнів, зокрема географічних фактів, номенклатури, уявлень, понять, причинно­ наслідкових зв’язків, прикладних і картографічних умінь тощо.

          У 2021/2022 навчальному році у 6­9­х класах предмет «Географія» вивчатиметься за навчальними програмами, що укладені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 та затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 № 804, а у 10­11­х класах (рівень стандарту та профільний рівень) – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407. Програми розміщено на офіційному веб­сайті МОН України.

          Вивчення географічних курсів здійснюватиметься в традиційному порядку: 6 клас – курс «Загальна географія», 7 клас – курс «Географія. Материки і океани», 8 клас – курс «Географія. Україна у світі: природа, населення», 9 клас – курс «Географія. Україна і світове господарство», 10 клас

– курс «Географія: регіони та країни», 11клас – курс «Географічний простір Землі» 

         Курс «Загальна географія» у 6-ому класі розпочинає формування основних географічних уявлень загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні засвоюють поняття, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації. Крім того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу.

          У 6­ому класі пропонується 8 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов'язково, решта – на вибір учителя.

         На викладання географії в 6­ому класі програмою передбачено резервний час – 6 годин. Ці години вчитель може розподіляти самостійно для: тематичного оцінювання, повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів.

         Курс «Географія. Материки і океани» для 7-го класу є логічним продовженням курсу географії шостого класу й значною мірою базується на його матеріалі. Головною метою вивчення географії у 7­у класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки у житті людей і впливу суспільства на природні умови.

       У програмі 7­го класу передбачено виконання 12 практичних робіт, 4 з яких є обов'язковими для оцінювання. Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Програмою передбачені також різноманітні дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.

          Вивчення географії у 8-ому класі (Україна у світі: природа, населення) спрямоване на формування науково­географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та населення країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури, відчути себе справжнім патріотом своєї держави. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 6 годин становлять резерв часу. Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, що реалізується у поєднанні фізико­ та суспільно­ географічних складників під час вивчення природних комплексів і населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався у 7 класі. Зокрема, вивчення населення України здійснюється на основі тем про населення світу в курсах географії у 6 та 7 класах та внаслідок поглиблення їх змісту. Особлива роль географії у 8 класі полягає у значному її світоглядному потенціалі й тісних взаємозв'язках змісту із сучасністю та особистим досвідом учнів.

        Програмою передбачено виконання 12 практичних робіт, з яких 4 є обов'язковими для оцінювання. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв'язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально­пізнавальної компетенції і формуванню ціннісно­смислової та соціально­професійної компетентностей.

       Програма поглибленого вивчення географії у 8­ому класі (Географія України: природа, населення, господарство) спрямована на формування цілісної науково­географічної картини своєї держави на основі комплексного її вивчення.

       Програма спрямована на розв’язання наступних завдань:

• сформувати в учнів знання та уявлення про Україну як цілісний географічний регіон, в якому відбуваються різноманітні глобальні та регіональні природні, соціально­економічні та екологічні процеси;
• сформувати нові поняття і закономірності, поглибити й узагальнити вже сформовані теоретичні знання з фізичної географії;
• сформувати уявлення та окремі поняття соціально­економічного змісту;
• продовжити розвиток практичних умінь та навичок самостійної роботи, що сприятимуть активній і соціально­відповідальній поведінці в географічному просторі країни.

         Основними змістовими блоками програми, на вивчення яких планується  105   годин   (3   години   на   тиждень)   є   блоки   «Природа»,   «Населення»,  «Господарство», які розділені на окремі теми. Програма передбачає виконання 23­х практичних робіт підсумкового характеру, вісім з яких (2, 4, 6, 9, 13, 16, 21, 23) оцінюються обов’язково, решта – на вибір учителя. Практичні роботи спрямовані на відпрацювання умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації, на виявлення зв'язків природи і суспільства в межах України, їх взаємний вплив, чим значно підсилюється навчально­ пізнавальна компетенція і формується ціннісно­смислова та соціально­ професійна компетенції. Пропонується також кілька дослідницьких робіт творчого характеру, які оцінюються вибірково.

        Курс «Соціально­економічна географія світу» (9 клас, поглиблене вивчення) покликаний сформувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ, показати глибокий взаємозв'язок природи, населення і господарства земної кулі, навчити просторовому мисленню, виховати повагу і любов не тільки до своєї Батьківщини, але й до історії та культури інших країн і народів. Учні ознайомляться зі змінами, які відбуваються у світі, викликані зростанням кількості населення, розширенням економічних зв'язків країн, мереж глобальних комунікацій тощо. У цих умовах даний курс набуває колосального значення. У ньому посилюється культурно­гуманістична спрямованість предмета, збільшується час на вивчення географії країн світу, народів, релігій, мов, культур інтеграційних процесів.

       На курс «Україна і світове господарство» у 9-у класі відведено 52 години (1,5 години на тиждень). Провідною метою є формування знань про тенденції розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі. Зазначена мета передбачає реалізацію таких завдань:

• сформувати нові поняття й базові знання про суспільну географію та особливості розвитку сучасного господарства в Україні і світі;
• ознайомити із структурою світового господарства та її відображенням в економіці України, найважливішими глобальними проблемами людства;
• навчити виявляти та аналізувати економічні, соціальні й екологічні процеси та явища на глобальному, регіональному і локальному рівнях;
• показати роль міжнародного співробітництва у розв’язуванні глобальних проблем людства;
• розвивати в учнів пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності, самостійну навчальну діяльність шляхом пошуку та опрацювання географічної і статистичної інформації з різних джерел.

         Важливим принципом побудови змісту географії у 9 класі є інтеграція, яка реалізується через поєднання суспільно­географічних складових під час вивчення особливостей розвитку та розміщення господарства в світі, Україні та своєму регіоні.

       Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень. Програмою передбачено виконання 8 практичних робіт, з яких 4 є обов'язковими для оцінювання. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації.

        Курс географії в 10 класі «Географія: регіони та країни» (52 години, 1,5 години на тиждень), спрямований на формування в учнів знань про особливості населення й просторової організації господарської діяльності у регіонах світу та окремих країнах, умінь орієнтуватися у світових і регіональних соціально­економічних, суспільно­політичних, екологічних процесах.

         Загальною метою географії в 10 класі є формування в школярів географічної картини світу на прикладі вивчення систем розселення та просторової організації економічної діяльності в окремих регіонах і країнах з урахуванням сучасних геополітичних, соціальних, економічних та екологічних аспектів.

        Програмою в 10 класі на рівні стандарту передбачено виконання 7 практичних робіт. Обов’язковими для оцінювання в кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя.

        Курс географії в 11 класі «Географічний простір Землі» (35 годин, 1 година на тиждень) розкриває сутність географічної науки в цілому; інтегрує знання про природу, людину і господарську діяльність; формує в учнів чіткі уявлення про основні закономірності будови і розвитку географічної оболонки та загальні суспільно­географічні закономірності світу з метою забезпечення сталого розвитку.

       Вивчення географії в 11 класі спрямовано на реалізацію таких завдань:

• розуміння географічної оболонки як системи, її виникнення, функціонування, закономірності будови і розвитку;
• оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, що потребують виявлення географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних, соціально­економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово­часових умов і чинників;
• розвиток географічного мислення для орієнтації у проблемах територіальної організації суспільства, його взаємодії з природою, навичок грамотного вирішення побутових та професійно орієнтованих завдань;
• виховання патріотизму, толерантності до інших народів і культур, соціально­відповідального ставлення до навколишнього середовища під час повсякденної трудової і побутової діяльності;
• набуття компетентності в сферах: елементарного геоекологічного моделювання і прогнозування; використання різноманітних географічних знань та умінь в побуті і в підготовці до майбутньої професійної діяльності; забезпечення особистої безпеки, життєдіяльності й адаптації до умов навколишнього середовища.

        Курс безпосередньо пов'язаний не тільки з попередніми курсами географії, він також інтегрує знання, здобуті на заняттях з економіки, історії, інформатики тощо.

         Програмою в 10 класі на рівні стандарту передбачено виконання 10 практичних робіт. Обов’язковими для оцінювання в кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя.

        Курс «Географія», що пропонується для профільного навчання в 10 і 11 класах, завершує географічну освіту в закладі загальної середньої освіти і відповідає логіці пізнання світу. Таким чином, система географічної освіти узгоджується з теорією природничих і суспільних наук, загальною географією, регіоналізацією, країнознавством, краєзнавством і має українознавчу спрямованість.

        Загальна мета курсу – вдосконалити уявлення учнів про географічну картину світу, утверджувати поняття про географію як конструктивну науку і формувати географічне мислення на основі історичного, просторового, комплексного, типологічного, проблемного і конструктивного підходів. Провідні ідеї програм – гуманізація, соціологізація, екологізація, економізація, залучення учнів до соціально корисної практичної діяльності засобами сучасної географії.

        Практичні роботи є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Вони передбачають розв’язування географічних, екологічних і соціально­ економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні­ досліджень, дискусій, круглих столів, ділових ігор, моніторингових досліджень, підготовку презентацій, написання есе, творчих робіт, створення індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення таких робіт може бути різною – мотиваційною, узагальнювальною, контролюючою тощо. У 10 класі передбачено виконання 25 практичних робіт, в 11 класі – 54, які є обов’язковими для всіх учнів класу. Учитель обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному семестрі.

        У рамках варіативної частини навчальних планів географія вивчається з 6­го по 11­й класи, залежно від специфіки ЗЗСО. Прикладом варіативних курсів є «Географія рідного краю» (6 клас) та інші курси, використання яких дає змогу наблизитися до реалізації положень Міжнародної хартії географічної освіти в Україні.

         Краєзнавство забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створюють підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту.

         Під час навчання географії в педагогічній діяльності важливим залишається проведення обов’язкового оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. На основі тематичних оцінювань, що є результатом поточного оцінювання, виставляється семестрова оцінка, а на основі семестрових – річна, при цьому оцінюються реальні досягнення учня, а не його середній бал. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичних оцінок, які формуються з поточних оцінок (розв’язування задач і вправ; складання таблиць, схем, написання рефератів, записи результатів спостережень за природними явищами, самостійні роботи), результатів контрольних робіт (мінімум 1 на семестр) та виконання практичних робіт.

            Відповідно до «Орієнтовних вимог до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо­математичних дисциплін (лист МОН України  №1/9 – 529 від 27.12.2000 р.) основними видами письмових робіт з географії є:

-  -     розв’язування задач і вправ з географії;

• оформлення    результатів    виконання    практичних                   робіт (відповідно до навчальних програм);
• складання таблиць, схем, написання рефератів тощо;
• записи результатів спостережень за природними явищами, що здійснюються у процесі вивчення географії;
• самостійні роботи;
• контрольні роботи (як мінімум одна письмова контрольна робота на семестр є обов’язковою).

         Для запобігання перевантаження учнів, час проведення контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора освітнього закладу за погодженням із вчителем.

       Дослідження, як вид освітньої діяльності, було включено до вивчення навчального предмета «Географія», згідно з оновленим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Унікальна структура дослідження орієнтована на підвищення мотивації до навчальної діяльності учнів загалом, а також сприяє активному розвитку власного пізнавального інтересу до вивчення географії як практичної науки шляхом проведення учнями власних науково­ пошукових робіт. Дослідження передбачають самостійну роботу учнів, час для їх виконання є позаурочним, рекомендовано виконувати їх у вигляді міні­ проектів, презентацій, есе, усних повідомлень, схем­маршрутів, карт, рефератів тощо. Існує ряд спільних рис між практичними роботами та дослідженнями – це розвиток нестандартного мислення, уміння використовувати на практиці здобуті знання, вирішувати поставлені задачі, виконувати проекти тощо. Окрім того, існують певні відмінності між особливостями проведення досліджень і практичних робіт, які призвели до виокремлення даних видів робіт. Головна з них – це спосіб виконання, а також можливість обирати різні умови проведення. Результатом такої роботи учнів можуть бути макети, розробки, карти, схеми, описання об’єктів і конкретна діяльність з їх благоустрою тощо. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1­2 дослідження (упродовж року) та виконує його індивідуально або в групі. Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації.

        Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів ­ єдині для загальноосвітніх і профільних класів, для класів поглибленого вивчення географії та класів гуманітарного спрямування.

        Зауважуємо, що важливу роль у освітньому процесі й надалі відіграє географічний кабінет. Адже в географічному кабінеті знаходиться вся матеріально­технічна база, яку необхідно використовувати під час проведення уроків у 6­11 класах. У викладанні географії шкільне обладнання забезпечує наочність навчання. А це – одне із важливих джерел інформації, засіб пізнавальної діяльності школярів. Використання навчального обладнання сприяє підвищенню рівня організації праці учнів і вчителя, дозволяє створити необхідні умови для вдосконалення викладання географічної інформації, підвищенню якості знань учнів. Матеріальна база шкільної географії створює умови для самостійної діяльності учнів.

          Перелік посібників, які можуть бути використані під час вивчення географії, рекомендації щодо використання сучасних інформаційних та інноваційних технологій на уроках географії, підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, результати моніторингу якості природничо­ математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально­методичної літератури, поради щодо організації роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів досвідчених учителів та інше друкуються на державному рівні – в журналі  «Географія та економіка в сучасній школі» Міністерства освіти і науки України та газеті «Краєзнавство. Географія. Туризм», на офіційному веб­сайті Міністерства освіти і науки: (www.mon.gov.ua), веб­сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Додаток до листа

КУ „ВЦПРПП”

від 26.08.2021 №01-08/253

Інструктивно-методичні матеріали щодо викладання історії у 5-11 класах              закладів загальної середньої освіти  в 2021/2022 навчальному році

Курс «Історія України (Вступ до історії)» (5 клас), інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України» (6 клас), історія України (7­11 класи), всесвітня історія (7­11класи), інтегрований курс «Історія: Україна і світ» (10 ­ 11класи)

Навчальні програми, робоча програма:

У 2021/2022 навчальному році для викладання історії у закладах загальної середньої освіти чинними є такі навчальні програми:

• «Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №236; «Всесвітня історія. 7–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. №804;
• «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №236;

- для 10­11 класів Міністерством освіти і науки України рекомендований для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ», затверджений наказом МОН України від 21.02.2019 р. № 236.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro­vnesennya­zmin­donavchalnih­program­z­istoriyi­ ukrayini­dlya­5­9­ta­10­11­klasiv­zakladiv­zagalnoyiserednoyi­osviti,      а                                                                                                               також видані окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.

Учитель може дотримуватися пропонованої програмами стратегії навчання історії або вибудувати власний алгоритм роботи з учнями конкретного класу, зокрема, акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо. Ці зміни вчитель повинен відобразити в робочій програмі, яку може укласти за зразком програм, що затверджені Міністерством. Перепланування допустиме за умови збереження вчителем орієнтації на вимоги чинних програм щодо очікуваних результатів навчально­ пізнавальної діяльності учнів. Створена вчителем робоча програма набуває чинності після розгляду педагогічною радою і затвердженням керівником навчального закладу.

Підручники та посібники:

Під час навчання учитель має використовувати підручники та посібники, схвалені для використання в освітньому процесі Міністерством освіти і науки України. Переліки навчальних програм, підручників і посібників рекомендованих для використання в освітньому процесі у 2021/2022 навчальному році розміщені на офіційному веб­сайті Міністерства освіти і науки України.

Електронні версії підручників з навчальних предметів розміщені у вільному доступі на офіційному веб­сайті Державної наукової установи

«Інститут модернізації змісту освіти».

Усі навчальні програми та засоби (підручники, посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо), що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/683

Календарне і поурочне планування

У зв’язку з внесеними в навчальні програми змінами наголошуємо, що вчитель здійснює календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді). Він самостійно визначає формат, обсяг, структуру, зміст і оформлення календарних планів і поурочних планів­ конспектів. Академічна свобода вчителя так само передбачає вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Форми і методи навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальній програмі.

При плануванні викладання курсів вчитель сам визначає розподіл навчальних годин у межах тем (розділів). Адміністрація не повинні порушувати право вчителя на академічну свободу. (Закон України «Про освіту»(ст.54), Наказ МОН України №648 від 27.05.2014 р. «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно- технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України», Лист МОН України №1/9-630 від 05.12.2014 р. «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя»)

Для підвищення результативності навчання учитель може синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії в тих класах, де всесвітня історія та історія України вивчаються паралельно (7­11 класи). Рекомендовану послідовність синхронізованого вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено у програмах. Проте вчитель може організувати вивчення

учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно.

Практичні роботи (практичне завдання, практичне заняття)

Практичні роботи є обов’язковими для кожного розділу програми. Вони можуть відбуватися в різних формах: практичне завдання ­ на окремому етапі уроку (для вивчення нового матеріалу, узагальнення, закріплення тощо), практичне заняття ­ протягом усього уроку . Така робота може виконуватися за вибором як учителя/учительки, так і учнів, як у класі, так і вдома, але з обов’язковою презентацією її результатів на занятті.

В сучасній дидактиці немає єдиного визначення і означення поняття «практичне заняття». Відомий вітчизняний дидакт О. Пометун пропонує наступне визначення: «Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнями відповідно сформульованих завдань». Далі визначення конкретизовано так: «На основі раніше отриманих знань і сформованих умінь школярі розв’язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення історичного минулого». К. О. Баханов пропонує вживати поняття «лабораторно­практична робота». «Лабораторно­ практична робота – один із видів самостійної роботи учнів (метод навчання), суть якого полягає в самостійному дослідженні учнями історичних джерел за завданнями учителя без попереднього вивчення цього матеріалу на уроці, або за допомогою підручника, виділенні необхідної інформації, її аналізі, систематизації та узагальненні».

В організації практичного заняття пропонуємо учителям керуватися рекомендаціями В. Мисана, вміщеними у книзі «Сучасний урок історії».

Перелік орієнтовних завдань для практичних і творчих робіт – складова частина навчальних програм ­ пропонує теми до кожного розділу. Автори та авторські колективи пропонують власні версії занять і матеріали до них. Учителі можуть скористатися запропонованим, або ж, враховуючи особливості, рівень, інтереси учнівського контингенту, створити власний проєкт і зреалізувати його на уроці, який, за структурою, приміром, буде уроком повідомлення знань, формування умінь і навичок.

Кожне практичне заняття присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів з допомогою вчителя над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет­ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями). Практичні заняття передбачають використання на уроці історичних документів, насамперед наведених у підручнику. Адже ці джерела історії сприяють конкретизації історичного матеріалу, наповнюють зміст картинністю, яскравістю, образністю.

Під час практичного заняття учитель виступає як коуч (той, хто допомагає досягти мети), ментор (досвідчений порадник, наставник), тьютор (той, що індивідуально працює з учнем), новатор (той, що генерує нові ідеї), модератор (той, що налагоджує комунікацію і взаємодію у класі), фасилітатор (той, хто підтримує учня в його навчальній діяльності).

Історія рідного краю

Пошана до традицій давньої культури та славного минулого творить основи теперішності і є запорукою майбутнього.

Незважаючи на існуючу тенденцію зменшення кількості годин на вивчення дисципліни «Історія України» , проблема використання краєзнавчого матеріалу у процесі вивчення історії України є актуальною, важливою і невід’ємною складовою освітнього процесу. Її значення полягає у пробудженні інтересу здобувачів освіти до навчальної дисципліни, підвищенні їх пізнавальної активності, розширенні кругозору, набутті навичок самостійної роботи, креативності у відборі, оформленні і доведенні інформації до ровесників.

Навчальними програмами з історії України не передбачено вивчення тем з історії рідного краю. Однак, доцільним буде, плануючи курс, визначити цілі (очікувані результати учіння) та виділити навчальний час, чи то у межах уроку, чи цілими окремими уроками, на вивчення історії рідного краю: області, району, населеного пункту. Частину навчального матеріалу з історії рідного краю програмами передбачено вивчити на уроках практичних занять (практичних робіт).

Зміст і обсяг краєзнавчого матеріалу в курсі історії України визначається, насамперед, вагомістю місцевих подій, історичних постатей, історичних пам’яток в історії держави, історичними умовами розвитку краю, ступенем його дослідженості.

Найбільш поширеним прийомом є включення місцевого матеріалу у розповідь учителя. Це найпростіший і найекономніший спосіб, хоча й менш ефективний. Викладач сам повідомляє відібрані ним факти місцевої історії, використовуючи їх з метою конкретизації та ілюстрації краєзнавчим матеріалом основних питань лекції (конкретні факти безпосередньо розкривають загальні явища, події і процеси історії).

Краєзнавчий матеріал на уроках історії України може використовуватись:

1)як вступний до теми заняття,

          2)як мотивація до організації пошукової/самостійної роботи,

          3)до одного з питань, що розглядаються на уроці,

4. бути покладеним в основу вступного уроку до загальної програмної теми. Такий прийом дозволяє активізувати пізнавальний процес, мотивувати студентів до вивчення історії, візуалізувати факти, постаті, процеси, місця подій, підвести учнів до питань, що розглядаються на уроці, посилаючись на близьке і відоме. Учитель або сам повідомляє краєзнавчий матеріал, або

здобувачі освіти знаходять його у доступних їм джерелах. Далі, на основі цієї інформації, розгортається робота над вивченням теми.

Краєзнавчий матеріал, як важлива складова системи знань з вітчизняної історії, виступає засобом конкретизації загальноісторичних подій і засобом активізації пізнавальної діяльності школярів. Зміст тем, пов’язаних з місцевою історією, дає можливість:

• • на прикладі історії рідного краю показати основні тенденції економічного, соціального, політичного і культурного розвитку України;
  • на основі історичних фактів конкретних подій, явищ, історичних постатей краю розкривати особливості історії рідного краю, специфіку його розвитку й характерні риси;
  • здійснювати порівняльний аналіз подій і явищ місцевої історії з подіями та явищами, що відбувалися на території країни в цілому;
  • формувати уміння самостійної системно­аналітичної діяльності учнів з різними джерелами інформації;
  • розвивати пошуково­дослідницькі навички учнів;
  • сприяти вихованню патріотичних та державницьких почуттів та якостей здобувачів освіти, розвитку національної свідомості.

Використання краєзнавчого матеріалу дає можливість більш переконливо, ілюстративно, яскраво розповідати про основні події вітчизняної історії.

Особливо пізнавальними та корисними будуть заняття проведені у краєзнавчому музеї, а також у місцях важливих для регіону історичних подій.

Краєзнавчий рух в Україні та Хмельниччині багатий на цікаві традиції, плідні пошуки і відкриття. Але мало любити свій край – його ще треба добре знати. Знання історії рідного краю не просто збагачує і звеличує людину, воно служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями прийдешніми.

Ведення класного журналу

(Інструкція з ведення класного журналу учнів 5­11(12)­х класів загальноосвітніх навчальних закладів наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496).

У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.

У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.

Навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу.

Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з відповідних предметів.

Ведення класного журналу в 5 ­ 11 класах закладів загальної середньої освіти

(права сторінка)

Ведення класного журналу в 5 ­ 11 класах закладів загальної середньої освіти

(ліва сторінка)

Визначення типів уроків, що проводяться після закінчення вивчення розділу, відбувається на основі програми. Регламентовані навчальною програмою години узагальнення/контролю використовуються для проведення або уроку узагальнення, або уроку контролю, або уроку, що поєднує обидва типи. Урок узагальнення або урок контролю проводяться із пропонуванням усних, письмових або комбінованих видів завдань. На правій сторінці журналу робиться відповідний до типу уроку запис: або «Узагальнення (із розділу

«               »)», або «Тематичний контроль (із розділу «               »)». На уроці узагальнення пізнавальна діяльність учнів (усіх або вибірково) оцінюється на розсуд учителя. На уроці контролю оцінюється пізнавальна діяльність усіх присутніх. Оцінка за урок контролю є визначальною (тобто такою, що допомагає визначити динаміку навчальних досягнень) під час виставлення бала за тему.

Сучасний урок - компетентнісний урок

Нові характеристики змісту освіти за Державним стандартом 2011 р. і діючими у 2021­2022 навчальному році програмами зумовлюють істотні особливості організації як самого процесу навчання, так і уроку на засадах компетентнісного підходу. Ми маємо ставитись до учня як повноправного суб’єкта навчального процесу, який сприймає себе як особистість самостійну, творчу, відповідальну, мислячу, здатну до позитивного і разом з тим критичного світосприйняття, до взаємодії з іншими людьми у малому і великому соціумі і досягти цього можна лише за умов проведення компетентнісно орієнтованого уроку.

Звертаємо увагу, що під час проєктування та проведення компетентнісного уроку навчальні цілі кожного уроку мають бути сформульовані у формі очікуваних результатів за предметними компетентностями. Навчальні цілі мають вмотивовувати всі етапи уроку від початку до кінця уроку (іншими словами, методичні прийоми на всіх етапах уроку мають бути підпорядковані цілям). На завершальному етапі (рефлексія) ми перевіряємо (добираємо відповідні прийоми), як досягли навчальних цілей, сформульованих на початку уроку. Тобто, якщо зазначено, що на уроці учні мають навчитися визначати…, характеризувати…, описувати…, порівнювати…, «оцінювати…», «висловлювати своє ставлення, думку…», тощо, то добираємо такі завдання й запитання, які спрямовані на перевірку саме цих умінь.

Обов‘язково використовуємо методичні прийоми (ігри, вправи, за умов перевантаження уроку прийомами – просто завдання), з допомогою яких:

1. узагальнюємо (підсумовуємо) основні ідеї уроку, стисло резюмуючи інформацію, опрацьовану на уроці. Тобто те, що учні дізналися на уроці, для цього варто передбачити запитання про найяскравіші враження від уроку;
2. співвідносимо реальні результати з очікуваними, тобто повертаємося до навчальних цілей, роблячи акцент на досягнутих результатах («Сьогодні на уроці я навчився...»).

Компетентнісно зорієнтований урок – це урок, на якому:

• • визначено цілі і результати діяльності учнів на уроці,
  • продумана і здійснена мотивація,
  • організована продуктивна діяльність школяра,
  • вирішуються  завдання,  спрямовані  на   формування  ключових  і предметних компетентностей;
  • проведена рефлексія.

В цьому суть компетентнісного уроку Освітянські інтернет-сторінки:

www.mon.gov.ua www.osvita.ua www.testportal.gov.ua www.lvtest.org.ua www.ippo.if.ua www.uinp.gov.ua

Історичні інтернет-сторінки www.history.org.ua www.incognita.day.kiev.ua www.historians.in.ua www.khpg.org www.diasporiana.org.ua

Сайт «Карантин ­ не канікули» ­ перейти Сайт «ТОП­тренди в освіті» ­ перейти

Сайт «Ми разом (Дистанційка без web)» ­ http://surl.li/ovfm

«Методичні посиденьки» ­ перейти

«Сучасний учитель історії» - перейти

«ІТ­компетентність вчителя історії»- перейти

На   серпневих засіданнях кафедр, що будуть проведені  для працівників  професійних спільнот із теми «Інноваційні платформи зростання професійної майстерності як умова забезпечення якості роботи педагогів у контексті Нової української школи та Професійного стандарту учителя», будуть визначені пріоритети та орієнтири  щодо       викладання   різних предметів. 

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році

Освітня галузь «Суспільствознавство». Правознавство.

Громадянська освіта

У 2021/2022 начальному році чинними є такі програми: «Основи правознавства. 9 клас» (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804). «Правознавство (профільний рівень). 10­11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 і наказ Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407).

Зазначені програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua, видані окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.

Курс «Основи правознавства» вивчається у 9 класі впродовж одного навчального року в обсязі 1 година на тиждень (35 годин). У типовій освітній програмі для вивчення профільного рівня предмета «Правознавство» для 10­11 класів передбачено 3 години на тиждень (105 годин на рік).

Програма курсу з правознавства спрямована на здобуття знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.

У процесі вивчення курсу важливим є оволодіння учнями практично значущими для них знаннями та розуміннями, застосування найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів/школярок навичок діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової точки зору явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав та формування активної громадянської позиції.

Оцінювання є невід’ємною частиною процесу навчання. Основною метою оцінювання учнів є не перевірка і контроль, а забезпечення зворотного зв’язку вчителя з учнями. Тому в організації щоденного освітнього процесу потрібно застосовувати не тільки поточне, а і формувальне оцінювання (тобто

оцінювання для навчання), яке передбачає надання учням підтримки, коригує засоби та методи навчання у випадку виявлення їх неефективності, визначає подальші цілі.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід’ємним складником процесу та здійснюється постійно. Серед шляхів формувального оцінювання вчитель може організувати самооцінювання та взаємооцінювання учнями успішності роботи.

Крім вище зазначених видів оцінювання, вчитель застосовує підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне). Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів тематичного оцінювання.

Невід’ємною складовою роботи вчителя правознавства є моніторинг стану сучасного законодавства, відслідковування його поточних змін і трансформацій. Особливо це стосується питань конституційної модернізації державно­правових відносин. У цьому контексті необхідно відстежувати зміни конституційно­правового регулювання окремих видів суспільних відносин та обговорювати їх з учнями 9­11 класів, спираючись на чинне законодавство.

Громадянська освіта

У 2021/2022 навчальному році в закладах загальної середньої освіти у 10 класах продовжується вивчення інтегрованого курсу «Громадянська освіта», який забезпечує формування мінімальної функціональної громадянської освіченості особистості. Цієї мети можна досягнути лише застосовуючи

«багатовекторний» підхід, тобто, зосередивши увагу на кількох ключових моментах. Перш за все, учнівську молодь необхідно озброїти компетентностями, необхідними для участі в житті суспільства на всіх рівнях, що передбачає, насамперед, здатність реалізовувати свої права й свободи, поважаючи при цьому права й свободи інших громадян, а також діяти відповідно до власних переконань і цінностей. Надзвичайно важливо сформувати в молодих громадян України повагу до прав людини, плюралізму та демократії, верховенства закону, виховати в них неприйняття насильства, ксенофобії, расизму, агресії, нетерпимості.

Зокрема, для досягнення мети громадянської освіти слід забезпечити теоретичну й практичну підготовку учнів. Передусім, молоде покоління потрібно ознайомити зі світовими демократичними здобутками та особливостями становлення демократії в Україні. Що стосується практичної площини, то тут важливо сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько­політичних процесах, критично­ конструктивне ставлення молоді до життя суспільства, а також створити умови для набуття учнями досвіду громадянських дій, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії. Крім того, громадянська освіта має сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні.

Для забезпечення успішної реалізації виховних задач, рекомендуємо спрямувати зусилля на:

• • реалізацію законодавчо-правових   документів,   положень   Концепції

«Нова українська школа» щодо модернізації освіти, компетентнісного та особистісно орієнтованих підходів до формування особистості учня,

• • оновлення виховних технологічних механізмів та здійснення системно- функціонального підходу,
  • створення програмно-методичних комплексів реалізації завдань щодо підвищення рівня вихованості учнів, їх медіа грамотності та медіа захищеності,

-З метою підвищення компетентної діяльності класних керівників, необхідно створити тематичні кейси, портфоліо, інформаційні та діагностичні банки матеріалів.

• • Продовжити проведення у закладах освіти тренінгу «Стоп насиллю і маніпуляціям».
  • Використовувати онлайн-студію «Фіолетова хризантема» з метою візуальної презентації та поширення інноваційної практики виховної роботи та оперативного вирішення проблем у вихованні.

Посилену увагу необхідно звернути на врахування особливості організації виховної роботи у період карантину.

Значимість компетентної виховної діяльності має проявитись в умовах карантину. Саме в цей період наші діти найбільше потребували і потребують убезпечення, як фізичного, так і духовно-морального стану, здоров’язбережної мотивації, ціннісних спрямувань. Пропонуємо  організувати та проводити:

• -онлайн–студію «Вивчаємо нормативний путівник проти маніпуляцій і насилля», «Створюємо територію правового захисту». Онлайн конкурс відеороликів «Лідери учнівського самоврядування в просторі карантинних викликів», «Твоя дорожня карта доброчинностей». Челенджі

«Щоб не поширювати вірус», «#Моя родина - моя твердиня», «#Не будь байдужим, умій підтримати тих, хто поряд з тобою».

• -флеш-моб «#Еврика! НА КАРАНТИНІ: я дізнався, на карантині я зробив!», під час якого учні у своїх соціальних мережах можуть виставляти фото із зазначеним хештегом.
• Сучасні учні полюбляють вести блоги, які для них стали публічними особистими щоденниками. Тому їм доцільно допомагати організовувати публічні відео. Наприклад, запропонувати зробити відео про класні, шкільні справи, заходи, флеш-моби участі в проєктах.

Для дієвої організації виховного процесу в умовах дистанційної роботи закладам освіти варто використовувати свої офіційні сайти, створивши окремий розділ, наприклад:«Виховання в умовах ризиків», «Важливі події під час карантину», «Цікаві зустрічі в режимі OnLine» тощо. Орієнтовна структура цього розділу може мати такі елементи: клас, у якому навчаються учні; виховна тема; посилання на електронні ресурси, які рекомендовано для засвоєння; практичні завдання для виконання; терміни їх виконання; посилання та час проведення вебінару (за необхідності); адреса електронної пошти закладу освіти, або  педагога-організатора, на яку потрібно надіслати результати виконання                                                                 роботи.

В умовах карантину (на веб-сайтах закладів освіти, в чатах, в oнлайн групах педагогів/батьків/учнів, онлайн-студії «Фіолетова хризантема»,Viber та інші) пропонуємо тематику для спілкування:

• • «Цікава справа-надійний запобіжник тривоги і депресії»,
  • «Як уникнути поганого настрою»,
  • «ЗМІ і психіка дітей»,
  • «Поради щодо зберігання спокою»,
  • «Перебування в соцмережах дітей: позитиви і ризики: фейки та перевірка фактів»,
  • «Як зробити Дім Радості дітей та батьків–корисні поради»,
  • «Рекомендації для учасників освітнього процесу щодо заходів безпеки проти коронавірусу»,
  • «Як важливо навчитися опановувати себе та керувати своїми емоціями» та інші.

Консультування    батьків    індивідуальне,    групове    (онлайн,                                        Skype, телефонному режимі).

Особливо актуальною є щира турбота про тих учнів, хто живе з узалежненими батьками, або потерпає від домашнього насильства. Тому радимо частіше комунікувати з учнями з таких сімей та, принагідно, нагадуємо, що Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації «Ла Страда – Україна» працює у звичайному режимі – безкоштовно, анонімно, конфіденційно. Всі можуть звернутися (або перенаправити до фахівців) за номерами: 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних), коли хтось потребуватиме допомоги.

Суттєвою допомогою в процесі дистанційної підтримки освітнього процесу під час карантину можуть стати фонди віртуальних інтернет- бібліотек:

• • www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського
  • www.chl.kiev.ua/ – Національна бібліотека України для дітей
  • exlibris.org.ua –     українська     електронна     бібліотека:                   історія, публіцистика, художня література
  • http://www.nplu.org–     веб-сайт      Національної                   парламентської бібліотеки України
  • https://old.uinp.gov.ua/ebooks електронні          видання Українського інституту національної пам’яті.

Одним з важливих чинників продуктивної організації дистанційного спілкування педагогів з учнями та батьками є знання нормативно-правових документів. Пропонуємо скористатись:

Нормативний путівник у виховний простір

• • Конституція України.
  • «Декларація прав дитини», проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних націй 20.11.1959 року
  • Конвенція «Про права дитини», схвалена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних націй від 20.11.1989 р.(ратифікована Постановою ВР України від 27.09.91 № 789-XII);
  • Закони України:
  • «Про освіту»;
  • « Про повну загальну середню освіту»
  • «Про охорону дитинства»
  • «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» вiд 18.03.2004 № 1629-IV;
  • «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 08.09.2011 № 3715-VI
  • «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VI;
  • «Про   запобігання   та   протидію   домашньому   насильству»                   від 07.12.2017№ 2229-VIII;
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
  • «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01.12.1998 № 281-XIV
  • «Сімейний кодекс України» від 10.01.2002 р. №2947-ІІІ
  • Концепція «Нова українська школа»
  • Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
    • Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді.
    • Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей.
    • Лист МОН від 20.03.2020 № 6/480-20 «Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) у закладах освіти»
    • Указ Президента України від 26.02.2020 №58/2020 «Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
    • Лист Міністерства освіти і науки України від 05.02.2020 № 6/144-20

«Щодо запобігання поширенню тютюнокуріння, наркоманії та вживання алкогольних напоїв серед здобувачів освіти

• • • Указ президента України від 30.09.2019 №721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей»
    • Указ Президента України від 23.08.2019 — № 162 «Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України»
    • Наказ Міністерства юстиції України від 22.08.2019 № 2633/5 «Про затвердження Плану заходів Міністерства юстиції України з реалізації правопросвітницькогопроєкту «Я маю право!» у 2020–2022 роках»

Нормативні документи на період карантину.

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211

«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», Указ Президента України від 13 березня 2020 року №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CjV-2», лист Міністерства освіти і науки та ЦК профспілки працівників освіти і науки України від 17 березня 2020 №1/9-162 «Про умови та оплату праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину», листи департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 12 березня 2020 №01-15/752, від 16 березня 2020 року

№01-15/790 «Про оплату праці працівникам закладів освіти під час призупинення навчання через карантин», від 17 березня 2020 року №01-15/796

«Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID- 19», від 17 березня 2020 року №01-15/803 «Про запобігання поширенню коронавірусу COVID-19», від 19 березня 2020 року №01-15/822, від 23 березня 2020 року №01-15/842 «Про організацію роботи під час карантину та проведення дистанційного навчання», від 25 березня 2020 року № 01-15/861

«Про можливості навчання під час карантину», лист МОН України від 23 березня 2020р. №1\9-173 «Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину».

Орієнтовна тематика творчих робіт та проектів

для педагогів-організаторів

Педагог-організатор – спеціаліст

1. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення свята Першого дзвоника у школі.

2. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення осіннього балу в школі.

3. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення новорічних свят для молодших школярів.

4. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення новорічних свят для підлітків.

5. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення новорічних свят для старшокласників.

6. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення зустрічі випускників у школі.

7. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення традиційних свят (День працівників освіти, 8 Березня, День захисника Вітчизни тощо) у школі.

8. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення свята останнього дзвоника.

9. Методичні рекомендації та матеріали щодо підготовки та проведення випускного вечора в школі.

10. Методичні матеріали щодо організації дозвілля підлітків.

11. Методичні рекомендації та матеріали щодо організації учнівського самоврядування в умовах загальноосвітнього навчального закладу (гімназії, ліцею).

12. Методичні рекомендації та матеріали щодо формування культури здорового життя учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу (гімназії, ліцею).

13. Методичні рекомендації та матеріали щодо використання українських народних традицій у практичній діяльності педагога-організатора.

14. Методичні рекомендації та матеріали щодо організації волонтерського руху в умовах загальноосвітнього навчального закладу (гімназії, ліцею).

15. Методичні рекомендації та матеріали щодо формування ціннісних орієнтацій вихованців.

16. Методичні рекомендації та матеріали щодо планування роботи педагога-організатора.

Педагог-організатор II категорії

1. Методичні рекомендації та матеріали щодо впровадження здоров'язбережувальних, здоров'язміцнюючих та здоров'яформувальних технологій у практику роботи школи.

2. Педагогіка співробітництва і проблеми демократизації шкільного колективу.

3. Майстерність педагога-організатора: творча ініціатива, вдосконалення методів і форм роботи з учнями.

4. Формування духовної культури особистості та створення умов для формування власної світоглядної позиції.

5. Формування екологічної культури особистості, залучення учнів до активної екологічної діяльності.

6. Формування навичок самоврядування, соціальної активності у процесі громадської діяльності учнів.

7. Психолого-педагогічні проблеми морального розвитку особистості.

8. Створення та функціонування учнівського самоврядування в школі.

9. Неформальні дитячі об'єднання: стан проблеми, пошук шляхів діалогу.

10. Планування роботи педагога-організатора.

11. Методика розкриття творчого потенціалу особистості засобами творчих справ.

12. Методичні рекомендації та матеріали щодо навчання учнівського активу.

13. Сутність організаторської роботи в соціумі.

14. Самоврядування як засіб соціалізації дітей в умовах школи.

15. Сучасні форми й методи виховної роботи в школі.

Педагог-організатор І категорії

1. Методичні рекомендації та матеріали щодо впровадження тренінгових методик у практику роботи педагога-організатора.

2. Актуальні аспекти виховної роботи на сучасному етапі.

3. Взаємодія соціуму, школи, сім’ї та громадськості у вихованні особистості учня.

4. Упровадження сучасних виховних технологій у процесі організації виховної роботи в закладі освіти.

5. Метод проектів у сучасній школі: традиції, результати, перспективи.

6. Особливості роботи з дітьми, які потребують індивідуальної педагогічної уваги.

7. Планування виховного процесу школи, класу, дитячого об’єднання.

8. Проблеми виховання дітей та учнівської молоді на сучасному етапі.

9. Психолого-педагогічні дослідження колективу класу (школи).

10. Розвиток освіти в Україні: ціннісні орієнтири.

11. Створення психолого-педагогічних умов для розвитку творчості учнів.

12. Формування національної самосвідомості школярів у загальноосвітніх навчальних закладах.

13. Формування соціального досвіду учнів у процесі правового і морального виховання.

14. Організація колективної творчої діяльності дітей та підлітків у години дозвілля.

15. Соціальна система дозвілля.

Педагог-організатор вищої категорії

1. Організація правового виховання в сучасній школі.

2. Школа – центр духовно-морального розвитку особистості.

3. Формування ціннісної сфери особистості в умовах освітнього закладу.

4. Формування компетентностей особистості засобами сучасних виховних технологій.

5. Формування культурологічної компетентності педагогів та учнів як мета навчально-виховного процесу.

6. Соціальні проекти в роботі сучасного навчального закладу.

7. Психологія відносин: учитель-учень, учитель-учитель, учитель-батьки.

8. Особистісно орієнтована модель виховання: досвід, проблеми, перспективи.

9. Особистість учня в контексті виховної системи школи.

10. Методика проведення диспутів, круглих столів та інтелектуальних ігор. Створення дискусійних центрів.

11. Гуманізація виховного процесу як засіб становлення гармонійних особистісних взаємин учнів.

12. Дитячі об'єднання за інтересами: досвід, тенденції, програми розвитку.

13. Реалізація Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України.

14. Організація діяльності дитячих організацій та об’єднань на сучасному етапі.

15. Особистісно орієнтований підхід як основа організації виховного процесу.

Педагог-організатор – методист

1. Організація виховної роботи школи на засадах проектної педагогіки.

2. Управління виховним процесом школи.

3. Розвиток обдарованих дітей у закладі освіти.

4. Виховні системи та технології особистісно орієнтованого виховання.

5. Виховна система школи: проблеми, знахідки, пошук.

6. Трансформація закладу освіти у Школу сприяння здоров’ю.

7. Трансформація закладу освіти у громадсько активну школу.

8. Створення в закладі освіти системи пошуку, розвитку й підтримки обдарованої молоді.

9. Формування життєвої компетентності учнів у сучасних соціокультурних умовах.

10. Формування компетентностей особистості засобами сучасних виховних технологій.

11. Створення та функціонування клубу інтелектуальних ігор.

12. Система роботи педагога-організатора щодо створення умов для самореалізації особистості учня.

13. Система роботи закладу освіти щодо впровадження принципів гендерної рівності в освіту.

14. Організація партнерської взаємодії з громадськими організаціями.

15. Педагогічна майстерність організатора дозвілля в соціумі.

Додаток 1 до листа

КУ „ВЦПРПП”

від 06.09.2021 №01-08/277

Навчальні проєкти  з фізики

Сучасний стан розвитку суспільства тісно пов'язаний з проєктною культурою у сфері матеріального виробництва, науки, мистецтва, системі соціальних стосунків. Одним із системоутворюючих підходів, що дозволяють формувати особу сучасного учня, є проєктна діяльність, яку можна розглядати як самостійну структурну одиницю навчально – виховного процесу.

Проєктна діяльність дозволяє учням:

• Вивчати не лише засоби, але й способи конкретної діяльності;

• Розвивати пізнавальні навики і уміння, самостійно конструювати знання;