Інфекційні захворювання

ВІТРЯНА ВІСПА   

Вітряна віспа(varicella) — це гостре інфекційне захворювання, переважно дитячого віку, що характеризується лихоманкою, а також висипом на шкірі та слизових оболонках у вигляді дрібних бульбашок з прозорим вмістом.ПричиниЗбудником вітряної віспи є вірус групи герпесу (ідентичний збудника оперізувального герпесу — herpes zoster). Цей вірус швидко поширюється в закритих приміщеннях і з легкістю передається повітряно-крапельним шляхом через слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, тому захворювання і отримало назву — вітрянка.Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, заразний за 1–2 дні до початку захворювання, а також у період появи висипки, причому наявність прямого контакту з ним для зараження не обов'язково: вірус дуже леткий і легко проникає в сусідні кімнати і навіть суміжні квартири. Однак він не має стійкість у зовнішньому середовищі, тому через третіх осіб і предмети поширюється рідко.Найчастіше ж хворіють діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Діти у віці до 2 міс. і дорослі хворіють рідко. Найбільша захворюваність припадає на осінньо-зимовий період.Вхідні ворота — слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. Потоком крові вірус заноситься переважно в епітеліальні клітини шкіри і в слизові оболонкиСимптомиІнкубаційний період триває від 11 до 23 днів (в середньому 14 днів). Захворювання зазвичай починається гострого підвищення температури і майже одночасним висипанням на шкірі, волосистій частині голови і слизових оболонках, яке триває протягом 3–4 днів, іноді довше.Первинний елемент висипу — дрібне пляма або папула (вузлик), які дуже швидко (через кілька годин) перетворюються в везикулу (бульбашка) з гіперемією навколо неї. Через 1–3 дні пухирець лопається і підсихає, починаючи з центру, поступово перетворюючись на щільну корочку, після відпадіння якої рубців зазвичай не буває.Ускладнення вітряної віспиУскладнення зазвичай виникають у зв'язку з приєднанням вторинної інфекції (рожа, піодермія, абсцес, флегмона, сепсис та ін.) Іноді на 5–7-й день від початку хвороби розвивається менінгоенцефаліт вірусно-алергічного походження. Описано також окремі випадки нефриту, осередкового міокардиту.ЛікуванняХворих лікують зазвичай удома; госпіталізують тільки дітей з тяжкими або ускладненими формами.Необхідний ретельний гігієнічний догляд, спрямований на попередження вторинної інфекції (щоденні ванни зі слабким розчином перманганату калію, проглаживание натільної білизни). Елементи висипу змащують 1–2% водним розчином перманганату калію або 1–2% водним або спиртовим розчином діамантового зеленого. Обов'язково полоскання рота після їди. При появі гнійних ускладнень показані антибіотики.Прогноз зазвичай сприятливий. Смертельні результати спостерігаються тільки при важких атипових формах і ускладненому перебігу.ЛікуванняПри високій температурі і ослабленому організмі, дитині необхідно рясне пиття з великим вмістом вітаміну С, який міститься в апельсиновому, грейпфрутовим соку. Сік можна пити без обмеження протягом усього дня, замінюючи їм воду та інші напої.Під час хвороби у дитини знижений апетит, тому харчування має бути легкозасвоюваним і лікувальним. Краще, якщо це будуть пюре зі свіжих ягід і свіжих овочів.Сік суниці має загальнозміцнюючу і протимікробну ефектом, нормалізує порушений обмін речовин.

ПОЛІОМІЄЛІТ

Поліомієліт- це інфекційне захворювання, при якому уражається центральна нервова система, шлунково-кишковий тракт ілімфатична система. Хвороба є найпоширенішою причиною виникнення у дітей фізичних недоліків.Вірус поліомієліту, потрапивши в організм, проникає в нервову систему через кров, уражає різні відділи, переважно рухові клітиниспинного мозку, а також рухові корінці, які відповідають за рухи.Вірус поліомієліту поширюється повітряно-крапельним шляхом (чхання,кашель) або за типом кишкової інфекції (через фекалії хворого). Основний засіб профілактики хвороби -вакцинація дітей.ПОЛІОМІЄЛІТ - ПРИЧИНИЗбудник поліомієліту - вірус, який поширюється повітряно-крапельним шляхом, або разом з немитими продуктами і виділеннями хворої людини. Збудник захворювання досить стійкий, він здатний кілька місяців жити в молоці, овочах, у стічних водах і фекаліях. Однак, не зазнає впливу дезінфікуючими препаратами і високої температури. Це єдиний спосіб обробки предметів побуту або продуктів, що виключає зараження.Інкубаційний період поліомієліту триває приблизно два тижні. Спочатку вірус потрапляє в кишечник і фіксується на слизових оболонках. Потім проникає в кровоносну систему, разом з кров'ю поширюється по всьому організму, впливаючи на внутрішні системи і органи. Особливо страждаютьголовнийі спинний мозок, оскільки вірус вражає не тільки клітини, але і відходять від мозку нервові закінчення.ПОЛІОМІЄЛІТ - СИМПТОМИСимптоми поліомієліту в більшості випадків починаються зголовного болю, діареї та підвищеної температури. Крім цього, відзначаються різні неврологічні порушення. Вірус в організмі проходить декілька основних етапів, які в медицині розрізняють таким чином:o інкубаційний період (тривалість становить від 2-х до 21 дня);o період предпаралітичний, діагностується млявість і слабкість м'язів (тривалість від 2-х до 6 днів);o паралітичний: м'язи стають важко керованими і більш щільними;o відновний (тривалість складає приблизно один рік);o період залишкових явищ, при якому зміни м'язів викликають деформацію кінцівки;ПОЛІОМІЄЛІТ - ДІАГНОСТИКАДіагностика ґрунтується на даних лабораторних досліджень і клінічних проявах поліомієліту. Попередній аналіз встановлюють, виходячи з епідеміологічних даних і характерних проявів захворювання. Враховуються також дані про вакцинацію.Остаточний діагноз ставлять, використовуючи вірусологічні дослідження. Вірус виділяють з носоглоткового слизу і випорожнень, рідше з цереброспінальної рідини. Щоб виявити рівень ураження рухових нейронів, користуються методом електронейроміографії, який дозволяє з точністю визначити електричну активність м'язів і нервів.ПОЛІОМІЄЛІТ - ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКАВнаслідок епідеміологічної активності (високого ступеня заразності) людина, яка заражена вірусом поліомієліту, в обов'язковому порядку підлягає терміновій госпіталізації. Проводять лікування в інфекційних стаціонарах. Штучна вентиляція легенів призначається, якщо відзначається параліч дихальних шляхів, що призводить до летального результату.Кращою профілактикою поліомієліту є суворе дотримання гігієни (старанне миття продуктів харчування і рук). Не можна купатися в брудних водоймах, оскільки вірус може потрапити в організм разом з проковтнутою водою. В нашій країні проводиться обов'язкова вакцинація від поліомієліту, гарантує довічний імунітет.

ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ, ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

До гострих кишкових інфекцій відносяться : черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера. Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій залишаються неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція, що купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м'ясо птиці, приготовлене з порушенням гігієнічних вимог. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових святкувань. Основними причинами спалахів є нехтунання елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності. Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Захворювання проявляється в вигляді тих чи інших порушень функцій органів травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкі болі в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла. Від хворої людини збудник з виділеннями попадає в зовнішнє середовище. Тривале виживання мікробів в зовнішньому середовищі, забруднення ними води, фруктів, овочів, харчових продуктів при вживанні яких відбувається зараження здорових осіб, ставить ці інфекції в ряд найбільш розповсюджених в даний час. Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі співробітники, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:- не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції;- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском;- не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;- не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);- не приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо)та не зберігати їх без халадильного обладнання, при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом.З метою попередження виникнення та розповсюдження гострих кишкових інфекцій в осінньо-зимовий період треба виконувати прості правила, які допоможуть залишатися здоровими.Захворіти на кишкові інфекції можна через:- вживання немитих овочів та фруктів;- вживання продуктів з порушеними умовами/термінами зберігання або виготовлених при неналежній термічній обробці;Попередити кишкові інфекції можна, дотримуючись гігієнічних правил:- мийте руки з милом перед приготуванням їжі, її споживанням та після відвідування туалету;- ретельно мийте овочі та фрукти або обдавайте їх окропом перед вживанням;- купуйте продукти харчування лише в місцях санкціонованої торгівлі;- дотримуйтесь термінів та умов зберігання продуктів, не складайте разом сирі та термічно оброблені продукти;- вживайте продукти після достатньої термічної обробки, в жодному разі не вживайте продукти та страви сумнівної якості.Пам'ятайте, що хвороба проявляється не відразу. Період від моменту інфікування до перших проявів захворювань найчастіше продовжується від 2 до 7 діб. Згодом проявляються характерні ознаки захворювання: слабкість, головний біль, блювота, болі в животі, пронос, підвищення температури. У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання слід терміново звернутися до лікувально-профілактичного закладу.